Мауна-Лоа — найбільший щитовий вулкан на Землі (принаймні над водою), що діє принаймні останні 700 000 років і домінує над ландшафтом Гавайських островів. Наукові дані розкривають більше інформації про те, чого може бути достатньо для початку майбутніх вивержень.

Дивлячись на зрушення в ґрунті, що відстежуються за допомогою GPS і супутникових даних, дослідники у 2021 змогли змоделювати потік магми всередині вулкана, а також з'ясувати, що може викликати наступне велике виверження Мауна-Лоа, а що ні.

У графі "швидше за все": сильний землетрус. Цей висновок ґрунтується на вимірюваннях припливу магми, які проводилися з 2014 року, спрямованого топографічною напругою навколишньої породи.

"Землетрус магнітудою 6 і більше балів міг би зняти напругу, викликану припливом магми по субгоризонтальному розлому під західним флангом вулкана", - сказав в прес-релізі Бхуван Варугу з Університету Майамі. "Цей землетрус може спровокувати виверження".

Науковці визначили, що 0,11 квадратних кілометрів нової магми перетекли в нове місце в камері вулкана між 2014 і 2020 роками, змінюючи напрямок залежно від тиску, що на неї чиниться.

Подібні зміни магматичного тіла раніше не вимірювалися. Разом з поверхневими потоками лави та зсувами ґрунту вздовж розлому, на якому розташований вулкан, інтрузії магми змінюють форму вулкана – та ймовірність його виверження.

Вулканологи вже знають, що активність флангів та виверження тісно пов'язані на Мауна-Лоа, а це означає, що зміни на цих флангах, спричинені інтрузіями магми, можуть суттєво змінити поведінку вулкана.

"Землетрус може змінити перебіг подій", - пояснює морський геолог Фальк Амелунг з Університету Майамі.

"Він випустив б гази з магми, які можна порівняти зі струшуванням пляшки з газованим напоєм, створивши додатковий тиск і плавучість, достатні для руйнування породи над магмою".

Згідно з отриманими даними, Мауна-Лоа вже відчуває "досить велике" топографічне навантаження.

Подальше проникнення магми збільшить ймовірність землетрусу й виверження, але може й знадобитися: відсутність руху під західним флангом вулкана змушує дослідників вважати, що саме тут може статися землетрус.

Недавні виверження підкреслюють, наскільки важливим може бути попереднє попередження: У 1950 році лава від виверження Мауна-Лоа досягла узбережжя всього за три години. Виверження 1950 року та іншого великого виверження 1984 року передували сильні землетруси.

Прогнозування термінів вивержень — неймовірно складне завдання, до якого залучено безліч змінних та оцінок, але ретельні стратегії картування магми, подібні до тієї, про яку йдеться в новому дослідженні, можуть надати безцінні дані для майбутнього моделювання.

"Це цікава проблема", - сказав Амелунг. "Ми можемо пояснити, як і чому магматичне тіло змінилося за останні шість років. Ми продовжуватимемо спостереження, і це зрештою призведе до створення більш досконалих моделей для прогнозування місця наступного виверження".

Дослідження було опубліковано у журналі Scientific Reports.